Податкова політика влади у 2022 році не виправдала надій бізнесу
Недосконалість податкової системи, високі ставки оподаткування та непрогнозованість політики стягування податків і до війни були одними з ключових перепон для розвитку бізнесу в Україні. В умовах війни, коли більшість компаній значно скоротили масштаби діяльності та мали проблеми з оборотним капіталом, держава спробувала стимулювати ділову активність, у тому числі через податки. Проте бізнес низько оцінив ефективність податкової політики держави за умов війни.
Оцінки бізнесу
Згідно з опитуванням Європейської Бізнес Асоціації (ЄВА), податковий індекс за 2022 рік погіршився до 2,97 бала з п’яти можливих порівняно з 3,01 бала 2021-го. Серед складових індексу найнижчу оцінку отримав фактор адміністрування податків та підготовки податкової звітності – 2,74 бала. Водночас покращилася якість податкового законодавства (2,86 бала) та якість податкового обслуговування (3,04 бала). Хоча фактор оцінки фіскального тиску перебуває в нейтральній площині – 3,24 бала, опитані кажуть про деяке його посилення в порівнянні з 2021 роком.
Нагадаємо, що вже на самому початку війни влада скасувала ПДВ та мита на всі імпортні товари, скасувала акцизи та знизила ПДВ для пального, дозволила ФОП I та II груп не платити єдиний податок, а всім малим підприємцям – не платити ЄСВ, а також дозволили навіть великим підприємствам сплачувати єдиний податок у вигляді 2% від обороту. Таким чином, спрощена система оподаткування зі сплатою 2% від обороту замінила податок на прибуток (18%) та ПДВ (20%). Пізніше, з 1 липня, пільги на імпорт скасували, повернувши ПДВ та мито. Частково скасували й податкові пільги для пального: акцизи повернули (хоча їх розмір знизили), але знижену ставку ПДВ залишили.
«На оцінки компаній вплинули блокування податкових накладних, необґрунтовані інформаційні запити та вимога документів. Формальний підхід податківців до розгляду скарг бізнесу спричинив необхідність звернення до суду великої кількості компаній. У такий складний час потрібна велика гнучкість податкових органів, реальний погляд на умови воєнного часу, лібералізація податкового адміністрування та вимог до працюючого бізнесу», – каже Наталія Артемчук, менеджер податкового та митного комітетів ЄВА.
Зазначимо, що протягом майже всього минулого року бізнес мав проблеми з відшкодуванням ПДВ. У березні-липні (за винятком червня) воно фактично зупинилося. Загальна сума відшкодування ПДВ становила 2022 року 84,6 млрд грн. Наприкінці року додалася проблема масового блокування податкових накладних. Лише наприкінці року уряд розширив ознаки безумовної реєстрації податкових накладних.
За словами Андрія Длігача, CEO Advanter Group, голови Ради Коаліції бізнес-спільнот за модернізацію України, можна було б назвати позитивом запровадження минулого року 2% податку з обороту, але це було економічно не прораховано, не дало істотного ефекту більшості підприємств, значно заплутало роботу для бухгалтерів та інших.
«Судячи з реакції бізнесу, багато хто не оцінив це нововведення від держави і навіть критикували. І, виглядає так, що скористався пільгою не найбільш постраждалий бізнес – гральний тому приклад», – зазначає народний депутат України Ярослав Желєзняк.
За даними Державної податкової служби, до листопада на 2%-й податок з обороту перейшли лише близько 51 тис. компаній, з яких переважна більшість – це ФОП. Дослідження ЄВА показало, що з 111 компаній-респондентів лише 4% (чотири компанії) перейшли на цей режим. Загалом через вказане податкове нововведення держбюджет недоотримав до 10 млрд грн.
49% опитаних ЄВА компаній вважають зміни у податковому регулюванні у 2022 році несвоєчасними, недостатніми та неефективними, тоді як лише 18% впевнені, що вони були повними та дієвими.
«Податкова політика держави у 2022 році була руйнівною, незважаючи на спроби окремих політиків запровадити позитивні рішення для бізнесу. Усе руйнувалося великою системною помилкою – держава шукала способи профінансуватися за рахунок бізнесу. Це призвело до того, що корупція в податковій системі залишилася, з бізнесу стягнули 160 млрд грн через переплати податку на прибуток, блокування податкових накладних та ін.», – наголошує Андрій Длігач.
Податкові перспективи
Незважаючи на те, що щороку до проєкту держбюджету після його реєстрації в парламенті подавалися податкові зміни, бюджет на 2023 рік не передбачає податкових змін. Проте вже зараз влада анонсує скасування 2%-ї системи оподаткування, хоча це нововведення мало діяти з 01.04.2022 р. до припинення або скасування воєнного стану.
«Так, ми скасуємо її до середини 2023 року. Вона зіграла свою роль, яка полягала в тому, щоб вивести економіку з шокового стану ще навесні-літом (2022 року)», – каже Данило Гетьманцев, голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики.
На думку експертів, 2023 рік нічого доброго в плані оподаткування для бізнесу не принесе.
«Бізнес тиснуть ще сильніше, ніж без війни. Наш чиновницький апарат, для якого збирання грошей до бюджету – перший пріоритет, робитиме все, щоб зібрати кошти будь-яким способом. Також я впевнений, що 2%-ву систему скасують. Утім, після запуску 20% для імпорту, 2%-й режим вже для багатьох став безглуздим», – вважає економічний експерт Данило Монін.
Своєю чергою бізнес у рамках опитування ЄВА пропонує такі зміни податкової та суміжних сфер:
- уточнення правил, які недвозначно звільняють від штрафів за порушення, допущені в період дії воєнного стану;
- спрощення реєстрації податкових накладних;
- зведення до мінімуму кількості запитів та перевірок;
- зменшення обмежень щодо використання власних валютних коштів та ін.
Податкова «десятина»
Хоч як дивно, війна стала каталізатором обговорення податкових новацій в Україні. У серпні минулого року було представлено проєкт програми «10-10-10», яка передбачає зниження до 10% ключових ставок податків – ПДВ (зараз – 20%), на доходи фізосіб (18%) та на прибуток підприємств (18%). Також реформа передбачає скасування ЄСВ та податкових пільг та встановлення військового збору на рівні 3% (замість 1,5%).
Як завжди при реалізації масштабних реформ, програма має прихильників і противників. Серед «двигунів» програми – Офіс Президента, Міністерство економіки та бізнес-асоціації. Явні противники реформи – міністр фінансів Сергій Марченко та Данило Гетьманцев.
За оцінками Мінфіну, реформа коштуватиме бюджету 774 млрд грн на рік. Водночас, за розрахунками авторів реформи, за найгіршого сценарію можливе недоотримання на першому та другому роках реформи $4-5 млрд доходів держбюджету. Однак найімовірніший сценарій показує, що вже з першого року спостерігатиметься зростання доходів держбюджету.
Для реалізації програми «10-10-10» потрібно отримати позитивну рецензію наших міжнародних партнерів. Слід зазначити, що МВФ раніше виступав проти такого роду ініціатив, наголошуючи на збалансуванні бюджетних доходів. Саме тому переконати Фонд буде дуже важко, особливо в умовах війни.
Можливо, що концепція та цифри у програмі можуть зазнати певних змін, щоб «сподобатися» МВФ, аж до посилення відповідальності бізнесу за ухилення від оподаткування та підвищення низки податків у рамках компенсації випадаючих доходів держбюджету.
«Я вважаю, що противники реформи втоплять її у будь-якому разі. Але після перемоги у війні може бути шанс на її запуск. Коли ми переможемо у війні, погляд громадян України буде спрямований на внутрішнє становище – а там розруха, викликана війною та нерозумною економічною політикою з десятками тисяч голодних контролерів, які готові добити залишки будь-якого «білого» бізнесу. Зеленський стане перед вибором – залишити все як є чи щось запропонувати бізнесу. Загалом «10-10-10» може тоді “злетіти”. Але, гадаю, шансів мало», – зазначає Данило Монін.
Україна потребує зміни податкової системи, але очевидно, що в умовах війни та величезної залежності від міжнародних партнерів щось радикально змінити вкрай складно. Ключове відомство в українській владній вертикалі у податковому питанні – Міністерство фінансів – вкрай консервативно щодо поліпшень для бізнесу і дуже активно щодо збільшення податкового тиску. Відмова від низки податкових покращень 2022 року – тому свідчення. У таких умовах складно розраховувати на податкові покращення для бізнесу у 2023 році та появу у найближчій перспективі у держави системної політики підтримки бізнесу через податки.
