Літній спад: чому скорочують роботу українські металурги та гірники
Війна сильно вдарила по діяльності всіх підприємств гірничо-металургійного комплексу України. Після початку війни багато великих підприємств припинили роботу, але почали відновлювати її у квітні-травні.
Однак уже через два місяці запас міцності в багатьох компаній галузі майже вичерпався, і вони масово почали анонсувати скорочення завантаження або зупинення потужностей через накопичені проблеми, які влада не поспішає вирішувати спільно з бізнесом.
Крах надій
За даними ОП «Укрметалургпром», металургійні підприємства України у червні 2022 року випустили лише 300 тис. т сталі, що на чверть менше, ніж у травні. Плани металургів на червень, коли очікували обсяги виробництва близько 500 тис. т, не здійснилися.
Результат роботи гірничодобувної галузі не менш сумний: за підсумками червня експорт залізної руди скоротився на 23% у порівнянні з попереднім місяцем – до 1,75 млн т.
До останнього часу середньогалузевий рівень завантаження працюючих підприємств ГМК становив у метзаводів – 25-28%, у ГЗК – 45-50%. Тобто подальше скорочення обсягів виробництва фактично означає зупинення потужностей, що мало місце.
Падіння цін та зростання собівартості
Однією із основних проблем галузі стало погіршення ситуації на глобальному ринку. Зростання цін, зумовлене перебоями в ланцюжках поставок, давало вітчизняним експортерам змогу частково компенсувати втрати, пов’язані зі збільшенням витрат через війну. Однак на середину липня ціни на прокат і сировину вже виявилися нижчими за довоєнні.
«Зараз спостерігається стрімке зниження цін на метал та сировину, що вимагає від підприємств нашої галузі максимальної уваги до управління витратами. Звісно, нам потрібна підтримка держави у вирішенні питання логістики для збільшення обсягу виробництва та виходу на повну потужність. Необережні та непродумані кроки у сфері фінансів та логістики можуть спровокувати додаткові ризики для галузі, призвести до критичних наслідків у масштабах усієї країни», – додає Ярославна Блонська, виконавчий директор з маркетингу в Європі та зовнішніх зв’язків Ferrexpo.
Компанія Ferrexpo, яка виробляє окатиші з високим вмістом заліза, знизила обсяги випуску в 2-му кварталі на 27% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.
Гострою стала і проблема зростання собівартості виробництва. Факторів впливу тут достатньо – це і зліт цін на енергоносії, і необхідність везти дорожче вугілля, і зростання витрат на логістику, і висока інфляція в Україні, номінована в доларах.
«Питання про виживання нашого підприємства ще ніколи не стояло так гостро. Ми змушені радикально урізати наші витрати в усіх напрямках», – каже Мауро Лонгобардо, генеральний директор «АрселорМіттал Кривий Ріг».
«АрселорМіттал» раніше розглядав можливість запуску ще однієї доменної печі в червні, проте був змушений відмовитися від цих планів. Від початку липня компанія перевела значну частину працівників на 2/3 навантаження через неможливість сплачувати оклади в повному обсязі.
Вузьке горлечко
Величезними є проблеми галузі в логістиці. Раніше на всіх рівнях неодноразово звучали заяви щодо пріоритету вивезення зернових. Це вилилося в прямі заборони на перевезення залізної та марганцевої руди до Чехії і Польщі. Також станом на початок липня черги вантажних вагонів у напрямку прикордонних переходів перевищили 35 тис. одиниць. На низці прикордонних переходів вагон може стояти в черзі 50-80 днів. Така ситуація призводить до порушення термінів постачання та зростання витрат для відправника.
«Каметсталь» від початку війни не знижувала завантаження і працювала на експорт, забезпечуючи 100% довоєнних обсягів. Це унікальний кейс. Проте логістичні проблеми змусили підприємство зупинити у травні одну із трьох доменних печей, а на початку липня – другу.
«У металургії головною проблемою залишається логістика. Це призвело до того, що продукція, яку ми виготовляли ще 24 лютого, незважаючи на ситуацію в країні, накопичується. На сьогоднішній день ми працюємо на одній домніні з трьох. І навіть порушувалося питання про повну зупинку комбінату, але нам вдалося знайти замовлення завдяки нашим торговим представникам. Ми продовжимо працювати у липні, але така доля не у всіх металургів та гірників», – пояснює СЕО меткомбінату “Каметсталь” Дмитро Липпа.
«Запоріжсталь» після зупинення на початку війни змогла запустити дві доменні печі у квітні та планувала запустити ще одну до серпня. Проте сьогодні меткомбінат розглядає можливість корочення обсягу виробництва через значні проблеми з логістикою та неможливості відвантажити продукцію споживачам в Європі.
«Проблеми з логістикою не вирішено. Ми маємо суттєві проблеми з відвантаженням нашої продукції клієнтам у ЄС. Усі наші маршрути до війни проходили через порти, але поки що вони недоступні. Нині ми маємо суттєве затоварення на прикордонних переходах на заході України. Усе це змушує нас розглядати варіант зі скороченням виробництва, тому що нашу продукцію просто не виходить переправити через кордон», – пояснює Олександр Мироненко, генеральний директор «Запоріжсталі».
Регуляторна політика
Гірничодобувні компанії постраждали від недалекоглядної регуляторної політики. Наприклад, рента за видобуток залізної руди за два останні роки підвищувалася двічі. Бізнес виступає за зниження на час війни рентної плати. Скорочення виробництва на ГЗК призведе до того, що місцеві бюджети втратять доходи. Раніше “АрселорМіттал” авансом сплатив податок на видобуток корисних копалин у розмірі 2,2 млрд грн.
І без того вкрай важку ситуацію погіршила ініціатива УЗ підвищення тарифів на вантажні перевезення на 70%. Навіть якщо ситуація на ринках покращиться, буде вирішено проблему з логістикою, нові тарифи не дадуть змоги розраховувати на швидке відновлення обсягів виробництва у ГМК.
За підрахунками наших фахівців, логістика подорожчала десь на 400%. Зростання транспортних витрат на перевезення територією України для продукції «АрселорМіттал Кривий Ріг» сягне понад 45%, що загрожує повним зупинення експорту металопродукції на європейські ринки від серпня 2022 року. Фактично це змусить нас припинити експорт продукції та повністю зупинити металургійне виробництво», – наголошує голова представництва «АрселорМіттал» у Києві Володимир Ткаченко.
Проблеми з бюджетними надходженнями у воюючій країні, яка втратила від 35% до 50% економіки, очевидні. Їх вирішення пов’язане з додатковим тиском на бізнес. Наприклад, на сьогодні багатьом компаніям так і не вдалося здійснити реєстрацію ПДВ-накладних. Наприклад, у «АрселорМіттал» сума затриманого відшкодування становила 3,8 млрд. грн. Тиск на бізнес лише посилює ситуацію і також призводить до скорочення обсягів випуску.
Загальні висновки
Підприємства ГМК зупиняються чи скорочують обсяги свого виробництва через комплекс проблем. І тут важливо, щоб держава не погіршувала ситуацію. Як це сталося, наприклад, у випадку несподіваного та необґрунтованого підвищення залізничних тарифів для всіх вантажів одразу на 70%. Тому бізнес чекає, що влада допоможе з вирішенням наявних проблем і, як мінімум, не створить нових.
Позитивні зрушення є у сфері логістики. Наприклад, УЗ впроваджує місячні плани навантаження під час експортних перевезень та відповідні алгоритми, покликані скоротити черги вагонів.
Надзвичайно важливі події зараз відбуваються в Туреччині, де завершився раунд переговорів між Україною, Росією, Туреччиною та ООН щодо експорту зернових через українські порти. Це важливо не лише для продовольчої безпеки. Це також дасть змогу знизити навантаження на залізничні прикордонні переходи та покращити логістику інших вантажів, у т.ч. вантажів металургів.
Металурги також закликають звернути увагу на питання податків, зокрема ренти та своєчасного повернення ПДВ.
