Зростання експорту Китаю та слабкий попит у ЄС тиснуть на ціни, впливаючи на виробництво в Україні
Глобальний ринок сталі та сировини продовжує переживати кризу, спричинену одночасним зростанням експорту з Китаю та зниженням попиту на ключових ринках. У 2024 році експорт сталі з Китаю збільшився на 25%, досягнувши 115-118 млн т. Це зійшлося з падінням активності галузей, що споживають сталь у ЄС, на 3-4%. Про це йдеться у статті GMK Center «Перспективи металургії України у 2025 році».
Зменшення попиту призвело до зниження цін на плоский прокат у Європі на 11% за рік, що поставило багатьох виробників на межу платоспроможності. Українська сталеливарна галузь також відчуває наслідки цього тренду, адже 80% української сталі експортується саме до ЄС.
У 2025 році ситуація може погіршитися. Очікується, що споживання сталі у Китаї скоротиться на 1,5%, але обсяг експорту залишиться на високому рівні – близько 100 млн т. Це посилить тиск на ціни. Аналітики прогнозують, що середні ціни на плоский прокат у ЄС знизяться ще на 4%, а загальне скорочення споживання сталі у світі складе 0,7%.
Падіння цін на залізну руду також ускладнює ситуацію. У 2024 році середня ціна на руду в Китаї знизилася на 10% до $110/т Fe62%. У 2025 році очікується ще більше падіння – на 13-14%, до $95/т. На це впливають високі запаси сировини та можливий надлишок постачання.
Для України зниження цін на ЗРС є особливо критичним. Вертикально інтегровані виробники, для яких сегмент залізної руди завжди був важливим фактором прибутковості, стикаються зі зменшенням маржинальності. Це може призвести до скорочення обсягів сталевого експорту, який вже постраждав від загальноєвропейського падіння попиту.
Висока волатильність на ринку та складна економічна ситуація в Китаї додають невизначеності у 2025 році, створюючи додаткові виклики для сталевої галузі України. Галузі стає дедалі важче залишатись конкурентоспроможною як на внутрішньому, так і на зовнішніх ринках. Зокрема, посилюється енергетичний та логістичний тиск: ціни на електроенергію зростають, перевищуючи європейські, тарифи на залізничні перевезення збільшуються вдруге за останні три роки. Ці фактори підвищують виробничі витрати компанії ГМК, й загрожують скороченням виробництва або повною зупинкою потужностей.
Нагадаємо, що за підсумками 2023 року українські металурги збільшили виробництво прокату на 0,4% у порівнянні з 2022 роком – до 5,37 млн т. Виплавка чавуну протягом року становила 6 млн т, що на 6,1% менше у порівнянні з 2022 роком, а сталі – 6,23 млн т (-0,6% р./р.).
Вітчизняна металургійна галузь в умовах війни збільшила або наблизилась до показників 2022 року, де основну частку виробництва становили довоєнні січень-лютий.
Експорт металопрокату за 2023 рік становив 1,78 млн т, тоді як у 2022-му – 2,47 млн, а у 2021-му – 8,34 млн т. Імпорт відповідної продукції за минулий рік сягнув 1,18 млн т, у 2022-му – 621,6 тис. т, а у 2021-му – 1,12 млн т.
